Піхвопластика

Найпоширеніша патологія – опущення стінок піхви – передньої або задньої, обох.

Така аномалія створює фізичний дискомфорт, неприємні, болючі відчуття, комплекси в статевому житті, біль при напрузі м’язів черевної області.

Існує два основні варіанти опущення стінок піхви:

1. Опущення передньої стінки, коли вона, часто разом з сечовим міхуром, виступає в піхву (пролапс). Супроводжується нетриманням сечі.
2. Опущення або випинання задньої стінки, часто разом з прямою кишкою. Це призводить до нетримання газів, утруднення дефекації.

Опущення стінок піхви проявляється у неправильному розташуванні органів малого таза при ослабленні м’язів черевної області та тазового дна.

Фактори, що сприяють виникненню подібних опущень:

• Вроджена аномалія.
• Ускладнення після пологів.
• Довгі, важкі, травматичні пологи.
• Народження крупної дитини.
• Повторні або численні пологи.
• Видалення матки.
• Важка фізична праця.
• Дисплазія сполучної тканини.
• Травми тазових органів.
• Гормональні зміни.
• Частий кашель, хронічний запор, які підвищують внутрішньочеревний тиск.

Показання для пластики піхви

• Легке опущення вагінальних стінок (передньої, задньої).
• Випадання слизової оболонки стінок піхви назовні (в промежину).
• Опущення, випадання матки або шийки матки (пролапс матки).
• Нетримання сечі та/або газів.
• Труднощі при дефекації.
• Больові відчуття під час статевих актів.

Загальні протипоказання: онкологічні, серцево-судинні, гострі інфекційні захворювання, хронічна гіпертонія, захворювання щитовидної залози, цукровий діабет, порушення згортання крові, запальні захворювання статевих органів, венеричні хвороби.

Особливості та види пластики піхви

Виділяють наступні види кольпорафії:

1. Передня кольпорафія – пластика передньої стінки піхви.
2. Задня кольпорафія – пластична операція на задній стінці піхви.
3. Серединна кольпорафія – проводиться на обох стінках піхви.

У разі передньої або задньої кольпорафія операція складається зі схожих завдань:

• Корекція форми (зменшення розміру) піхви.
• Відновлення нормальної анатомії стінок піхви та промежини (перінеопластика).
• Видалення надлишкових клаптів слизової стінок.
• Зшивання м’язів тазового дна (леваторопластика).
• Видалення старих рубців.

Лікування опущення стінок піхви

Кольпорафія, також відома як операція при випадінні матки, є одним із методів хірургічного втручання, який може бути рекомендований жінкам з цією проблемою.

Лікування опущення стінок піхви може бути рекомендовано в таких випадках:

• Опущення стінок піхви, яке супроводжується дискомфортом, болем, проблемами з сечовипусканням або дефекацією.
• Неефективність консервативних методів лікування опущення стінок піхви (вправи Кегеля, песарії тощо).
• Виражене випадання стінок піхви, яке заважає нормальній життєдіяльності жінки.

Існує декілька видів операцій, вибір яких залежить від ступеня опущення, віку пацієнтки та інших чинників. Найпоширенішими є передня кольпорафія (зміцнення передньої стінки), задня кольпорафія (зміцнення задньої стінки) і серединна кольпорафія (зміцнення обох стінок). 

Ця операція є ефективним методом лікування опущення стінок піхви. У більшості випадків вона дає змогу повністю усунути або значно зменшити прояви захворювання. 

Діагностика випадіння матки

Своєчасна діагностика випадіння піхви відіграє важливу роль у виборі ефективного лікування та запобіганні ускладнень. Вона зазвичай включає декілька етапів:

1. Лікар ставить запитання про симптоми, вік, кількість пологів, наявність супутніх захворювань та інші фактори, які можуть сприяти розвитку випадіння матки. Також на цьому етапі з хірургом можна обговорити додаткові побажання та процедури, такі як лабіопластика.
2. Огляд на гінекологічному кріслі з використанням дзеркал є основним методом діагностики, що дає змогу лікареві оцінити ступінь опущення матки, стан зв’язкового апарату та м’язів тазового дна, водночас лікар може попросити пацієнтку потужитися для оцінки зміни положення матки під час напруження.
3. Для уточнення діагнозу та виявлення супутніх проблем у разі опущення стінок піхви можуть бути призначені УЗД органів малого таза, кольпоскопія і МРТ органів малого таза.

За появи таких симптомів, як відчуття тиску внизу живота, дискомфорт під час ходьби або статевого акту, відчуття стороннього тіла в піхві, необхідно звернутися до гінеколога для діагностики та лікування випадіння піхви.

Як проходить операція в клініці «ЦЕРТУС»?

Обстеження перед операцією: 1 годину.
Тривалість операції: 1-2 години (залежить від складності та виду операції). Операція в клініці може проходити амбулаторно (після операції пацієнт йде додому) або в умовах стаціонару (1-3 дні).
Знеболювання: загальний наркоз або місцева анестезія спільно із седативними препаратами.
Розташування розрізів: на внутрішній стороні стінок піхви, промежини.
*Період відновлення. Шви внутрішні та розсмоктуються самостійно. Не можна сидіти 7-10 днів після операції. Тимчасові побічні ефекти проходять через 1-2 тижні. Інтимна близькість, фізичні навантаження допустимі через 1-2 місяці.
*Побічні ефекти: тимчасові больові відчуття, дискомфорт, набряклість, зниження чутливості, незначні крововиливи.
*Ризики: тривале загоєння, гематоми, інфекційні ускладнення, запалення статевих органів, травма сечового міхура, кишечника.
*Результат: постійний. Рецидив патології можливий після наступних проблемних пологів.

Пам’ятка пацієнту (загальне знеболення)

Пам’ятка пацієнту (місцеве знеболення)

*Ефект, результати, ризики та період відновлення залежать від особливостей організму кожної людини індивідуально

Післяопераційний період і реабілітація після вагінопластики

Дуже важливо правильно пройти період відновлення та реабілітації. Саме від цього залежить, наскільки успішним буде лікування та як довго збережеться результат. 

Пацієнтка декілька днів проводить у стаціонарі під наглядом, де їй забезпечується постільний режим, контроль стану (температура, тиск, пульс, виділення), знеболювання та догляд за швами.

Домашній догляд полягає в режимі обмеження фізичної активності, гігієні інтимної зони, дотриманні здорового харчування та регулярному відвідуванні лікаря для контролю загоєння та виявлення можливих ускладнень.

Повне відновлення після вагінопластики може зайняти декілька місяців, але терміни є індивідуальними.