(Українська) Гайморит

(Українська) Гострий і хронічний гайморит часто загострюється навесні та восени.

Причини розвитку гаймориту

Причини розвитку цього захворювання:

• інфекції, зокрема хронічні;
• вірусні захворювання, наприклад, грип;
• ГРВІ;
• зниження імунітету;
• викривлення носової перегородки або вузькість носового ходу;
• запалення ротової порожнини та носової пазухи;
• запалення коренів зубів верхньої щелепи;
• хвороби верхніх дихальних шляхів;
• причиною гаймориту можуть стати травми чи алергічні реакції;
• крім того, сильно забруднене довкілля також може спровокувати гайморит.

Основні симптоми гаймориту

Діагностика та лікування гаймориту ускладнюються тим, що за симптомами захворювання схоже на алергічний запальний процес чи риніт. Водночас гайморит є запаленням гайморової пазухи, тож на інші захворювання схожий лише за симптоматикою.

Симптоми гаймориту:

• знижений нюх;
• запалення пазух носа, слизової оболонки носа, горла й ротової порожнини;
• відчуття закладеності носа;
• сильний нежить і гнійні виділення з носа;
• головний біль;
• сильна та надмірна стомлюваність хворого.

Також можливі ускладнення цього захворювання.

Класифікація та види гаймориту

Ефективність лікування гаймориту безпосередньо залежить від точності діагностики, тому потрібна консультація досвідченого отоларинголога.

Насамперед буває гострий та хронічний гайморит.

Також види гаймориту класифікуються за такими ознаками:

1. Місце розташування запального процесу: запалення може бути одностороннім, двостороннім та фронтальним.
2. Причини, що призвели до запалення гайморової пазухи.
3. Форма захворювання – гайморит може бути катаральним або продуктивним.

Як відбувається діагностика гаймориту

Для діагностики цього захворювання проводиться візуальний огляд слизової оболонки, а також лабораторні дослідження.

Крім того, застосовується процедура КТ (комп’ютерна томографія) чи МРТ для виключення інших захворювань. Можливий аналіз крові та сечі й УЗД слизової оболонки. Якщо потрібно, проводиться пункція пазухи верхньої щелепи. Однак, як правило, однієї додаткової процедури достатньо для правильного встановлення діагнозу.

Методи лікування гаймориту

Лікувати гайморит можна, використовуючи два підходи:

• Консервативний – застосовується медикаментозна терапія різними препаратами, лікар може призначати антибіотики. Проводиться промивання носа пацієнта антисептичним розчином.
• Якщо патологія більш складна, робиться пункція запалених пазух носа для видалення з них гною.

Методи хірургічного лікування

Хірургічний підхід застосовується, якщо консервативне лікування не може завадити розвитку запального процесу й вилікувати гайморит.

Якщо багаторазово було проведено пункцію гайморової пазухи й медикаментозне лікування, однак не вдалося досягти бажаного результату, й гнійні виділення продовжують з’являтися, застосовують хірургічне лікування. Існують такі методи:

1. Перший метод – розріз пазухи носа з видаленням запаленої тканини. Після цього м’які тканини зашивають.
2. Новіший і менш інвазивний метод – ендоскопічна хірургія. Ендоскоп вводиться через ніс, пошкоджена тканина видаляється без розрізів шкіри. Цей спосіб менш травматичний і знижує ризик ускладнень, не даючи розвинутися гнійному гаймориту.

Після цього для закріплення результату лікар призначає пацієнтові фізіотерапевтичне лікування.

Можливі ускладнення за відсутності лікування гаймориту

За відсутності або неефективності лікування хронічного або гострого гаймориту можуть виникати болісні й навіть небезпечні для життя ускладнення, оскільки запалення пошириться на найближчі тканини, зокрема може постраждати мозок. Серед можливих ускладнень:

• утрудненість носового дихання, проблеми зі слухом чи зором, поява поліпів або кіст;
• інфікування лобової пазухи (фронтит);
• болісне запалення лицьового нерва (неврит);
• також можуть запалитися верхні зуби, кістки обличчя або черепа (остеомієліт);
• найнебезпечнішими є ускладнення на мозку – абсцес мозку або менінгіт.

Тому за перших ознак гаймориту треба звертатися до лікаря.

Який саме лікар лікує гайморит

У разі появи перших підозрілих симптомів звертайтеся до свого сімейного лікаря або терапевта, який направить вас до фахівця-отоларинголога. Важливо не відкладати візит до клініки, аби отримати якомога ефективніше лікування й уникнути небезпечних патологій.

Профілактика гаймориту: основні рекомендації

Загальні рекомендації для профілактики цього захворювання:

• ведіть здоровий спосіб життя, уникайте шкідливих звичок, правильно харчуйтеся й відпочивайте, адже це підтримує імунітет;
• уникайте переохолодження й надто сухого повітря;
• вчасно лікуйте зуби, тому що гайморит може розвинутися через карієс;
• лікуйте застудні захворювання, щоб вони не набули хронічної форми;
• у разі нежитю добре очищайте носові ходи, не допускати скупчення слизу.

Будьте уважні до організму та бережіть своє здоров’я.